К основному контенту

Детально про генерала В’ячеслав Назаркіна - зрадника зі штабу АТО

Сили спеціальних операцій – це військові, які можуть усе. Визволити заручників, пробратися на АЕС, зануритися у тил ворога і передати звідти інформацію… Такі сили існують в Україні вже більше п’яти років. Зараз вони воюють на Сході. Армійські спецназівці базуються у Кіровограді, Хмельницькому та Очакові.
Та коли навесні почалася антитерористична операція, хлопців з кажаном на шевронах почали відкликати ще й з «гарячих» точок. І відправляти в східні області виконувати особливі завдання.
«Ми хочемо передати привіт ДНР і ополченцям. Ніколи, ніколи ми не здамося, ми будемо тримати цю частину. І ми не віддамо Україну. 
Флаг спеціального призначення міста Кіровограда, спецназ. 
Сьогодні спецназ не допустив прориву терористів на територію військової частини», - говорять спецназівці, які відбили військову частину у Артеміську на Донеччині у червні.
29 липня 2014 року, місто Сніжне на Донеччині. 19 спецпризначенців з Кіровоградського полку вирушають сюди на пошуки льотчика Су-25, збитого терористами. Це спецоперація, про неї знає дуже вузьке коло людей.
Група потрапляє у пастку: 12-ро вбитих, трьох беруть у полон, чотирьом вдається вирватися.
Спецпризначенців, взятих у полон, допитують. Полонені спецпризначенці з Кіровограда, 1 серпня 2014
- А ты откуда?
- С Кировограда.
- И ты тоже?
- Да.
- Сегодня у нас в гостях… Ты кто у нас? Ты танкист?
- Нет-нет, я разведчик.
7 серпня у Кіровограді ховають спецназівців. У місті оголошують жалобу.
Хлопці-спецпризначенці, які втратили бойових товаришів, не могли повірити, що трагедія сталася випадково. 
Передчуття були нехороші. Особливо коли з’ясувалося, що льотчик СУ-25, на пошуки якого відправили розвідників, уже був у безпеці.
Факт порятунку підтверджували не тільки свої, а й відкриті джерела – ще 24 липня. 28 липня про це навіть радісно повідомив Президент України. 
Тим не менше, 29 липня керівництво спецназу відрядило на пошуки групу з 19 людей. Спецназівці переконані, що їхніх товаришів підставили: свідомо відправили вглиб ворожої території та повідомили терористам маршрут пересування. 
Вони звинувачують у цьому начальника Управління спецоперацій Генштабу В’ячеслава Назаркіна.
В’ячеслав Назаркін – персона непублічна і від того ще цікавіша. Народився у Білорусі, служив у Росії. Останні 8 років був заступником командира військової частини у Житомирі.


5 грудня 2013 року, під час протестів на Майдані, Назаркіна призначають виконувачем обов’язків начальника Управління спеціальних операцій Генштабу.
У січні військовим спускають наказ виступити на підтримку президента Януковича і закликати його негайно навести лад у державі. 
Генерал Назаркін збирає нараду у своєму управлінні. Його підлеглі голосують проти звернення до Януковича. Аудіозапис цієї наради потрапив до «Слідства.Інфо».
В'ячеслав Назаркін, тво начальника Управління спеціальних операцій Генштабу ЗС України, 28 січня 2014:
«… Наведение порядка в державе, оно должно быть, а какими методами, тут не сказано, в этом Зверненні. И то, что вы тут проявили, мне еще раз подчеркнуло, что вы беззубые здесь… 
Я не для этого здесь говорил, для того, чтобы каждый, по лояльности сидевший здесь, сказал «А я не буду голосовать и лучше я останусь среди е…ных, типа моя хата скраю, я ничего не знаю».
Паралельно на своїй сторінці в «Одноклассниках» пан Назаркін активно лайкає Антимайданівські публікації. Підлеглі дедалі більше розчаровуються у своєму керівникові.
Тим не менше, у березні, вже після перемоги революції гідності, Назаркіна призначають постійним керівником спецназівців. Конфлікти у колективі тривають, а внутрішні перевірки підтверджують протиправні дії керівника.
«Факти протиправних дій начальника управління до підлеглих офіцерів, що виразилися у нецензурному висловлюванні до офіцерів, підтвердилися», - йдеться у матеріалах внутрішньої перевірки,я і є у «Слідства.Інфо»

Перевірка також виявила, що 67% колективу відкрито не довіряють начальнику, а 75% не вважають його професіоналом своєї справи. 
Попри це, генерал Назаркін стає заступником керівника Антитерористичної операції Муженка. Вони давні друзі – ще з Житомира.


Зараз генерал, який будь-що намагався врятувати режим Януковича, вирішує долі українських воїнів на передовій.
У ювелірній роботі спецназівців найважливіше – довіра. Коли вони йдуть на завдання, то мають бути впевненими, що операція ретельно спланована і їх не підставлять. Українські спецназівці кажуть, що такої впевненості в них давно немає.
«Как обьяснить своим офицерам, когда они дают мне информацию, люди, которые работают на нас в городе, они рискуют своей жизнью… 
Дают информацию. Мы даем координаты, нет реализации. Я понимаю, есть важные цели, есть неважные (…) Они морозятся… 
А потом ложат трубку. И офицеры, они ж слышат мои переговоры… Как объяснить людям, что нас используют как бл…дей?», - каже Сергій Кривонос, начальник штабу ВДВ та комендант Краматорського аеропорту.
Військові – люди стримані і зазвичай не виказують своїх емоцій. Їхня справа – не обговорювати, а виконувати накази. 
Та підлеглі Назаркіна підозрюють його у співпраці з противником. Зі зрозумілих причин вони відмовляються говорити на камеру, але прямим текстом кажуть: практично кожна спецоперація за участі Назаркіна закінчується катастрофою і смертями спецпризначенців. Причина? За словами цих людей, справа у рідному браті українського генерала.
Сергій Назаркін, військовий, живе у Росії, працює заступником коменданта Омського гарнізону. Судячи з фотографій у соцмережах, брати підтримують тісні стосунки.

Підлеглі українського генерала кажуть, що В’ячеслав постійно дзвонить брату Сергію і повідомляє йому, що відбувається на фронті. 
Братами нібито навіть цікавилася СБУ. «Слідство.Інфо» направило запит у Службу безпеки та очікує на відповідь. Тим часом ми спитали про брата у самого генерала.

- Це В’ячеслав Миколайович?
- Да.
Це вас турбують з Громадського телебачення. Чи є у вас брат військовий з Росії?
- А для чего вам такие питання?
- Так як ви генерал Української армії, знаходитесь у зоні АТО, хотілося б це з’ясувати.
- Никого ничего у меня нету. Я на такие вопросы отвечать вам не буду.
- А Сергій Миколайович Назаркін – це не ваш брат?
- Не знаю.
- Тобто не знаєте? У вас точно немає брата?
- Ну… Если вам необхідно мою служебную карточку, ображайтесь в Генеральный Штаб (…) А пока вы мне мешаете работать, потому что я занимаюсь, ...ть, справой, которая, …ть, необхидна для того, чтоб защищать державу. До побачення.
Чому генерал Назаркін так розхвилювався і кинув слухавку? Чому зрікся брата? Чому приховує очевидні факти? Чи не тому, що вони можуть підтвердити звинувачення підлеглих на його адресу? 
У наступних випусках «Слідство.Інфо» продовжить називати прізвища підозрілих людей у лавах нашої армії. Обличчя антигероїв, як і героїв, треба знати і пам’ятати.

Популярные сообщения из этого блога

Ответ ватникам на "Ну, и чего вы добились своим майданом"

- ... и когда русские спрашивают у меня: "Ну, и чего вы добились своей революцией - та же коррупция, те же олигархи...  Что изменилось?". Я даже не знаю, как ответить. Это фраза прозвучала из уст моей ФБ-подруги Оксаны, с которой мы случайно пересеклись в парке Шевченко. Пришлось оказать неотложную дискурс-помощь. - Отвечай предельно кратко и просто.  - Как? - "А вас еб*т?", например. - И всё?  - И всё. Поверь, это оптимальный ответ. Оксана недоверчиво улыбнулась. - Не веришь? Ок. Пример из жизни. У меня за стеной громко тра*ются соседи. Не просто громко, а очень. Иногда кажется, что там заживо расчленяют кого-то. Разумеется, с одной стороны, все эти истошные коитусы привносят в мой быт лёгкий дискомфорт, но с другой - это их квартира и, соответственно, их правила. А теперь представь себе ситуацию: они закончили - нат*лись, наорались. Сидят себе - пьют чай, курят, о жизни болтают.
В этот момент внезапно появляюсь я и задаю им вопрос: "Ну, и чего вы добились с…

Аналіз законопроекту про особливий статус Донбасу. Читати Всім!!!!

Я спробував написати більш-менш безсторонній аналіз закону про особливий статус Донбасу. Вибачте, що довелось вирізати всі епітети "шозахуйня" чи "шотитворишсволоч". - згідно ст. 2 цього закону Законодавство України діятиме на території Донбасу не в повній мірі.  Що саме по собі означає, що ці територія "випадає" з української юрисдикції. Додатково цю тезу потверджують ст. 6, 8 та 9. - згідно ст. 5 цього закону склад прокуратури та судових органів призначаються фактично місцевою владою Донбасу. - згідно ст. 6 цього закону місцеві органи самоврядування визнаються юридично рівними Кабінету Міністрів та окремим міністерствам.  Тобто, місцева влада Донбасу перестає бути підпорядкованою центральній владі, і взаємодія між ними йде за допомогою окремо укладених угод. Додатково цю тезу потверджує ст. 8 та ст. 9. - згідно ст. 8 цього закону місцеві органи влади Донбасу отримують право на укладання власних міждержавних угод.  Саме це і ховається під евфемізмом "тр…

Владимир Познер: Дебилизмом попахивает

Вот не хотел писать ничего про Крым, точнее, хотел, но запрещал себе, потому что столько уже написано, и верных слов сказано, и вранья государства на поверхность вытащено, что и добавить вроде нечего. Но оказалось, что столько моих знакомых, которых я считал адекватными людьми, быстро запросились в бан на всех соцсетях, и показали такое свое лицо, которое не у каждого пенсионера на митинге коммунистов увидишь. Поэтому пишу этот пост и буду на него впредь ссылаться, чтобы не писать снова много букв. Я не буду опираться на чьи-то комментарии и слухи. У нас есть два факта — Украина скинула Януковича и Россия отжала у Украины Крым. Первое. Украина. Это другая страна, с другими законами, гражданами и федеральным устройством. То, что мы отжали у этой страны, пока в ней шли сложные процессы, полуостров, не делает этот процесс легитимным. Представьте, что во время митингов на Болотной Япония бы ввела войска на Курилы, и через две недели там жители проголосовали бы за присоединение. Ситуации од…