Підсумки сеператиських виступів

Основною темою доби продовжує бути східний сепаратизм. Хотів би звернути увагу своїх читачів на наступні деталі:

- Судячи з всього, східний сепаратизм остаточно покинутий Росією напризволяще. Про це свідчить, зокрема, повідомлення Дмитра Тимчука, який сьогодні в Українському Кризовому Центрі повідомив, що варіант повномасштабного вторгнення в РФ відкладено до "досягнення успіху" місцевими сепаратистами. Об'єктивно це значить, що вкрай нечисленні сепаратисти повинні встановити власними силами контроль над "своїми" областями, що, як ви розумієте, навіть теоретично неможливо - вони значно більш нечисленні, ніж кримські, а лінія кордону, яку необхідно взяти під контроль - велетенська, на відміну від порівняно невеличкого Керченського перешийка та Чонгарського переходу. Нагадаємо, що навіть їх сепаратистам вдалось взяти під контроль за допомогою інтервентів;

- Відповідно, існуючі зараз острівки сепаратизму будуть використовуватись для двох основних задач: а) дестабілізації України та зриву виборів; б) спроб підбурити населення східних областей на повстання. Для цього, швидше за все, буде застосована широка мережа агентури, яка готувалась на цих територіях на протязі десяти років. Впоратись із нею надзвичайно складно;

- Стратегія Росії, певніше за все, буде нагадувати "гойдалки". Тобто, після етапу нагнітання ситуації на Сході, розпочинається нагнітання ситуації в Києві та центральних областях, і навпаки. Це необхідно для створення дискурсу про те, що нинішня влада: а) не контролює ситуацію в країні; б) нездатна ефективно керувати навіть в центрі. В рамках цієї стратегії будуть організовані інформаційні атаки на урядовців, із залученням або "втемну", або прямо чинної парламентської опозиції. Задача-мінімум: відокремити і натравити одне на одного Майдан і владу. Задача-максимум: спровокувати дестабілізацію центра, і знову спробувати "кримський сценарій" на Сході;

- Наше припущення про те, що в рамках варіанту (а) сецессіоністів будуть пробувати приватизувати кандидати в президенти, потвердилось. Сьогодні Олег Царьов оголосив про те, що він готовий очолити сепаратистів, і упевнений, що виборів не буде. Перед цим про себе як провідника інтересів загарбників позиціонував Рінат Ахмєтов. Це засвідчує, що східні еліти планують використати сепаратизм як інструмент шантажу для заключення нового Універсалу про закріплення їх виключного права на Схід як вотчину;

- Завдяки нашим друзям з Луганську вдалось встановити, що припущення про участь місцевих силовиків в захваті, було тільки частково правдивим. Саботаж дійсно має місце, і дійсно частина співробітників сприяла взяттю сепаратистами державних будівель, і дійсно існують обгрунтовані підозри щодо співробітництва частини кадрів з РФ. Однак реальних свідчень поки що дуже обмаль, таким чином, наразі можна говорити лише про необхідність нагального службового розслідування і перевірки особового складу регіональних СБУ та МВС, а також нагальної заміни особового складу;

- Завдяки іншим нашим друзям зі Сходу потроху вимальовується основний портрет "східного сепаратиста". Вони діляться на чотири категорії: а) "гастролери". Це - росіяни, подібні до уже арештованої Марії "Багіри" Коледи, які офіційно із РФ не пов'язані, зате є активістами якихось націоналістичних чи фашистських організацій в РФ. Вони виконують роль закоперщиків, тіньових керівників та підбурювачів. Як правило, в гарячі моменти тут же ушиваються; б) місцеві "ідейні", яких розпропагандовують російські "гастролери" і обіцяють їм сприяння. Наскільки нам відомо, нині в це сприяння вони уже не вірять (про це свідчать їх заяви, що вони уже за єдину країну, а "республіка" - то був крик душі); в) "бики за гроші". Як правило, беруть участь тільки в масовці, і організуються місцевими "баронами", які таким чином прагнуть створити ілюзію реальності сепаратизму. Після масових заходів також ушиваються; г) екзальтовані пенсіонери та молодь. Літні люди беруть участь в захватах тому, що у них відібрали "мрію жити в СРСР", молодь - тому, що бачать в цьому "революційний романтизм", плюс масована пропаганда з Росії. Остання група і є той самий "живий щит" і потенційні заручники, якими будуть прикриватись при штурмі;

- Слід розуміти, що основним відчуттям місцевого населення, з яким пов'язується наша влада в Києві, є страх. Майже десять років тут лякали УПА і бандерівцями, нагнітаючи напругу. Зараз в їх уявленні перемогли не демократичні сили, а оці самі "бандерівці" з 1940-50-х років, які будуть вбивати і вішати. Тому будь-який штурм викличе зворотній ефект - не примирення і стабілізацію ситуації, а соціальний вибух. До цього докладеться і "синдром поразки", який зараз відчуває Донецьк (а разом із ним Луганськ). В їх розумінні перемогли не Януковича, а їх. Відібрали у них право правити країною, яке даровано самим фактом їх народження - адже саме на регіональному супрематизмі (чванстві) будувала свою ідеологію Партія Регіонів протягом останніх років;

- Відповідно, стратегія, обрана владою на "знесилення сепаратистів" загалом є вірною. Слід розуміти, що проводиться умиротворення не сепаратистів, а регіону в цілому, який зайняв вичікувальну позицію - як буде вести себе нова влада, і чи дійсно вони є тими "бандерівцями", які будуть знищувати все російське. Але цього мало. Необхідно вести масовану контрпропаганду, ламати страх цільовим порядком. Необхідно організувати перш за все культурні громадські заходи. Такі, які організовував Львів, розмовляючи російською мовою. Можливо, такі громадянські заходи мають проводитись прямо на місцях, в Донецьку, Луганську, Маріуполі та інших критичних місцях. Це повинен бути наш всеукраїнський Майдан;

- Слід також розуміти, що ніякі обіцянки сепаратистам, на зразок місцевих референдумів, які обіцяє їм Яценюк, не вирішать ситуації. Їх метою не є вирішення проблем Донбасу. Їх метою є підбурення мешканців своїх регіонів. Відповідно, гратись із вогнем в цьому плані не варто.

Другою основною темою на сьогодні є вибори і пов'язані із ними події:

- Ми раді сповістити нашим читачам, що до списку "живих" політиків України долучився Олег Тягнибок, який розпочав тур містами України. Він також вирішив не покладатись на "політичне недвіже", і розпочати реальний діалог із громадянами;

- Попри всі наші сподівання, чесної кампанії не вийшло. Розпочалась стандартна брудна українська передвиборча кампанія, в якій всі засоби добрі. Сьогодні на сайті Олега Соскіна був розміщений відверто "чорнушний" матеріал про те, що політтехнологом Тимошенко є сатаніст, а сама вона є чаклункою. Ці матеріали уже викладались в блогосфері Кореспондента в рамках "чорного піару" проти неї. Звичайно, не можна розцінювати серйозно такі писулі, але сам факт їх передруку свідчить про включення в роботу аморальних політтехнологів, які уже домоглись свого часу перемоги Януковича. Що знову-таки ставить питання про загальну люстрацію, яка конче необхідна Україні;

- Аналогічним способом сьогодні була вчинена атака на міністра охорони здоров'я О. Мусія, яка розпочалась із повідомлення про величезну кількість реальних жертв Майдану, і одночасно із цим позафракційними депутатами був поданий законопроект про його відставку. Висновки робити зарано, але цілком можливо, що колишнього керівника медслужби Майдану "валять" в рамках кампанії протиставлення Майдану і уряду. Це може бути частиною як "програми РФ" (про це ми писали вище), так і "кампанією" одного із кандидатів в президенти. Ми будемо відстежувати подальші події щодо цього;

- Аналогічним способом сьогодні був зроблений інформаційний вкид про те, що бійці "Альфи" відмовляються виконувати накази силових керівників, називаючи їх злочинними. Не дивлячись на те, що фактів наведено не було, а джерелом є сайт FromUA, вже неодноразово помічений в антиукраїнській пропаганді, повідомлення продовжує тиражуватись;

- Вчора в рамках цієї ж кампанії була організована атака на ДУС, яка нібито продовжує закупівлі в стилі Януковича. Хоча це повідомлення було швидко дезавуйовано, і призначено розслідування ГПУ, відповідні вкиди продовжують поширюватись. Все це свідчення очевидно спланованої і синхронізованої атаки;

- Продовжується політичний тиск на Юлію Тимошенко з метою примушення її капітулювати і здатись до виборів на милість переможця, яким уже упевнено називається Петро Порошенко. Нагадуємо, що ніякі соціологічні рейтинги, і ніякі технології не визначають переможця українських перегонів. Переможця визначають тільки вибори, на яких український народ оголошує свою волю. Всі інші варіанти є спробою приватизувати народне волевиявлення, так само як і прагнення за допомогою кулуарних домовленостей виграти вже в першому турі, нейтралізувавши чи змусивши капітулювати всіх опонентів. Не в наших правилах давати поради політикам, але вся потужна машина, кинута на "принуждєніє к міру" Юлії Тимошенко, принесла б значно більше користі в задачі умиротворення східних регіонів. Якщо тільки не існує вже укладеної угоди, що східні регіони автоматично "умиротворяться" у разі приходу кандидата, який пообіцяє повернути все, як було, тільки без Януковича;

- Будь-які попередньо укладені угоди про розподіл посад після виборів не повинні розцінюватись як інструмент політичного союза. В нашій країні дуже багата історія порушення угод переможцями, адже нема законодавчої регламентації таких угод, а отже - немає і відповідальності за їх порушення. Що ставить перед нашим суспільством ще одну важливу проблему - інституціоналізацію політичних союзів і визначення покарання за їх порушення. Існують же такі покарання за односторонній розрив комерційних контрактів.

Рубрика "Ви запитували - ми відповідаємо":

- відповідаючи на запитання про обережність із джерелами інформації, прошу згадати, що я не є новинарною службою. Фактично весь штат складаю я сам, і роблю підсумки як для власного самообслуговування (мені не влаштовує якісь існуючої аналітики), так і для інформування своїх френдів. Наразі всі новини я беру із новинарної стрічки фейсбука і ряда новинарних агенцій. Якщо у вас є корисна інформація, яка допоможе мені покращити аналіз, можете вільно писати як в коментах, так і в приват; - відповідаючи на запитання про те, що нам необхідні вибори в один тур, бо у нас немає президента, а Путін хоче, щоб у нас його і не було, нагадуємо, що саме на виборах в один тур на виборах в Києві переміг Черновецький, якого підтримувала абсолютна меншість киян. Перед Україною стоїть задача обрання насамперед легітимного президента, на чесних виборах, в результаті відкритого волевиявлення. Вибори в один тур дозволяють виграти кандидату, який не має цілковитої народної підтримки, зате має невеликий, але консолідований і мотивований ситуативний електорат. Від справжніх політиків голоси будуть відтягнуті численними технічними кандидатами. Відтак, другий тур конче необхідний як первинний фільтр;

Наостанок знову хотів би поговорити про новини:

- завжди реагуйте не на заголовок і "ударний текст" поста, а на його джерело. Часто для "легітимізації" інформаційного вкиду використовується принцип ланцюжка сайтів. Один сайт робить вкид, інші його передруковують (іноді без вказання джерела), і таким чином воно стає новинами. Так, сьогоднішнє повідомлення про відмову "Альфи" виконувати накази, було вкинуте агенцією FromUA, а потім передруковано сайтами-одноденками. Люди ж одразу пішли коментувати і поширювати; - дотримуйтесь інформаційної гігієни. Двічі помічене у вкидах джерело не повинно більше розцінюватись як валідне. Наш супротивник розраховує, що у нас просто не вистачить ресурсів дезавуювати все, що буде вкинуто - а вкидається масово і по всіх фронтах. Єдиний можливий спосіб боротьби - бойкот видань, які вкидають дезу.